У місті Брно на закордонній виборчій дільниці N 110 участь у голосуванні взяли 524 особи. Проблем із реєстрацією відсутніх у списках у день голосування, тобто після подання так званої скарги-заяви, на дільницях не було. Загалом у Чехії офіційно перебуває понад 50 тисяч громадян України.
Як зізнавалися самі чеські українці вже на виході з виборчої дільниці, вони голосували швидше не за Віктора Януковича (хоча є й такі), а проти Юлії Тимошенко. А якщо точніше, проти замірів нинішнього Кабінету Міністрів України ввести додаткове оподаткування трудових мігрантів. Йдеться про сумнозвісну постанову уряду від 5 березня 2009 р. № 236, що стосується оподаткування фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України.
Дана постанова викликала справедливе обурення багатьох українських громадян, які не від доброго життя опинилися за кордоном і важко там працюють по 12, а то й 16 годин на добу, часто і без вихідних. Як відомо, між Україною та багатьма країнами Європи підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, і українці, які легально працюють, наприклад, в Чехії, сплачують податки в цій країні. Тож чеські українці цілком справедливо вважають, що немає абсолютно жодних правових підстав вимагати, щоб люди, які працюють за кордоном, ще раз платили податки.
Незважаючи на масштабність феномену трудової еміграції з України, він не отримав належної уваги з боку політичних еліт, а значить, і державних структур. Попри високу зацікавленість ніхто з кандидатів у президенти не приділив належної уваги до цього феномену. Скільки не закликали українські громадські об’єднання в Чеській Республіці український політикум до активної співпраці, на жаль, цей заклик так і лишився криком волаючого в пустелі... Цей факт можна пояснити кількома причинами.
По-перше, слабка політична воля стати на захист українських емігрантів за кордоном. По-друге, брак готовності широко залучати до вирішення проблем українські громадські організації. По-третє, відсутність чіткого розуміння еміграційного процесу та зосередженість на окремих його етапах, на відміну від комплексного підходу, який би охоплював усі складові еміграції та цільові групи.
Зрушення ситуації з абсолютного нуля вимагає затвердження базових нормативно-правових документів, зокрема, щодо правового статусу трудового емігранта, державних пріоритетів та повноважень державних органів у сфері міграції, що ляжуть в основу активної міграційної політики. Вона повинна служити інструментом у переговорах із урядами країн перебування українських емігрантів і зміщувати акценти із питань економічної доцільності на питання забезпечення прав людини та захисту законних інтересів.
А поки що український народ чекають нелегкі випробування. Незалежні політичні експерти на Заході прогнозують, що переможця цих перегоні чекає реальна ймовірність фінансової катастрофи держави або навіть загроза втрати незалежності. Новому президентові та урядові доведеться піти на непопулярні рішення для введення режиму суворої економії і збереження національних валютних резервів, враховуючи велетентський обсяг державних та приватних боргів, деномінованих в іноземній валюті (понад 100% ВВП на початок кризи!). Адже відразу ж після перемоги нова влада змушена буде відмовитися від передвиборчих обіцянок, скорочуючи державні витрати і підвищуючи тарифи на енергію для приватних споживачів.
Замість політичної консолідації, на жаль, Україну чекає низка наступних виборів (парламентські, місцеві), які супроводжуватимуться несприятливим економічними факторами і непримиренною лінією розколу Схід – Захід. А значить політичний компроміс задля конституційного та економічного реформування країни стає таким же неможливим у замкненому трикутнику Президент – Уряд – Парламент, як і зрушення возу у відомій байці Івана Крилова «Лебідь, Рак та Щука».
І вкотре українські заробітчани радітимуть тому, що вони опинилися тут, а не там, і не поспішатимуть повертатися додому, як зовсім недавно дехто з них повертався, повіривши в обіцянки Помаранчевої революції. А за п’ять наступних років розчарування у черговому президенті, українські емігранти заслужать право на отримання статусу постійного місця проживання в тих країнах, де вони перебувають, і тоді шанси на їх повернення до материкової вітчизни дорівнюватимуть нулю...
Артем ВЕСЕЛИЙ,
спеціально для «УГ»,
Прага.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
